ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНІ СПАЙКИ. Найпоширеніші причини виникнення спайок після операції
Які причини виникнення післяопераційних спайок? Коли нам доводиться робити операцію, ми рідко запитуємо про ускладнення після хірургічного втручання. Нас більше цікавить досвід хірурга та обсяг операції. Між тим, кожне хірургічне втручання закінчується утворенням спайок — ускладненням, яким нехтують як пацієнти, так і лікарі.
Післяопераційні спайки виникають у 93% прооперованих пацієнтів, у тому числі у 60-90% жінок, які перенесли гінекологічні операції та процедури. Експерти вважають, що спайковий процес є найпоширенішим ускладненням після відкритих або лапароскопічних операцій на органах черевної порожнини і малого тазу.
Післяопераційні спайки — це патологічні рубці
Спайки — це результат аномального, хоча і природного, зрощення тканин, між якими утворюється фіброзна рубцева тканина. Під час будь-якого хірургічного втручання, незалежно від його обсягу, порушується безперервність тканин, що професійно називається хірургічною травмою. У процесі загоєння рани утворюється рубець, і це вважається нормальним явищем. Але коли тканини зростаються ненормально, утворюються спайки. Перші з них утворюються вже через три години після операції.
Ускладнення спайкової хвороби
Хоча вони не завжди викликають специфічні скарги, найнеприємнішими симптомами спайкової хвороби зазвичай є тупий біль внизу та в середині живота, болісний метеоризм, закрепи та відчуття сильного розтягнення. Найсерйознішим ускладненням спайкової хвороби, а саме так фахівці визначають наявність післяопераційних спайок, є кишкова непрохідність — особливо тонкого кишечника.
У більшості таких випадків необхідна повторна операція і так зване роз’єднання спайок. На жаль, це пов’язано з високим (6-8%) ризиком смерті або значного звуження просвіту кишечника. У жінок болісні менструації та біль під час статевого акту можуть бути неприємним симптомом спайкового процесу (15-20 відсотків жінок). Наслідком є порушення фертильності. Це відбувається тому, що спайки між яєчниками і матковими трубами змінюють анатомію органів малого тазу.
Це, в свою чергу, може порушити овуляцію, поглинання яйцеклітини та її проходження через маткові труби. Це називається механічним безпліддям.
Операції, які спричиняють спайковий процес
Менші чи більші спайки утворюються після будь-якого хірургічного втручання, навіть після простого забору крові або біопсії. Але спайки, які впливають на наше самопочуття і стан здоров’я, частіше утворюються після відкритих операцій на черевній порожнині і лапаротомії, рідше — після лапароскопічних операцій, оскільки при цьому менше пошкоджуються тканини, а точність операції є вищою.
Серед операцій, які особливо сприяють утворенню великих спайок: видалення кіст яєчників, позаматкова вагітність, міома матки, ендометріоз (ця операція дає найвищий відсоток утворення спайок), а також кесарів розтин і гістероскопічні процедури, які сприяють утворенню спайок в порожнині матки.
З досвіду країн, де до проблеми післяопераційних спайок ставляться серйозно, зрозуміло, що неприємні симптоми у пацієнтки можуть з’явитися навіть через 10 років після операції.
