Мононуклеоз іноді плутають з грипом або застудою, а біль у горлі при мононуклеозі нагадує біль при тонзиліті. Його називають хворобою поцілунків, тому що ним найлегше заразитися через поцілунки. Його викликає вірус Епштейна-Барр, який передається через слину. Інфекційний мононуклеоз найчастіше вражає дітей та підлітків. Які симптоми мононуклеозу, які аналізи допомагають його діагностувати, як лікується мононуклеоз?
Зміст статті
- Мононуклеоз — що це за хвороба?
- Мононуклеоз — симптоми
- Мононуклеоз — висип
- Мононуклеоз — діагностика
- Мононуклеоз — лікування
- Мононуклеоз — ускладнення
- Мононуклеоз — одужання
- Як запобігти мононуклеозу?
Мононуклеоз — що це за хвороба?
Інфекційний мононуклеоз — це вірусне захворювання. Спочатку воно дуже схоже на застуду — хворий на мононуклеоз відчуває нездужання, головний біль, біль у горлі. Також з’являються грипоподібні симптоми, наприклад, ломота в кістках.
Мононуклеоз викликається вірусом, названим на честь його першовідкривачів вірусом Епштейна-Барр (скорочено EBV). Вірус мононуклеозу дуже поширений. У більшості дорослих (до 96-99 відсотків) виявляються антитіла, що вказують на контакт з EBV. Як тільки вірус потрапляє в організм, він потрапляє в слинні залози і починає там розмножуватися. Найкраще він почувається в слині, і саме контакт зі слиною хворої людини, в якій багато цих мікробів, призводить до зараження.
З цієї причини на мононуклеоз найчастіше хворіють діти дошкільного віку, які, як і діти, беруть до рота іграшки, а також підлітки, які переживають перші закоханості та поцілунки (звідси і назва мононуклеозу — хвороба поцілунків). Водночас, саме в цій групі він має найлегший перебіг. Найважче хворіють дорослі старше 35 років. Кожен, хто перехворів на мононуклеоз, набув постійного імунітету до вірусу Епштейна-Барр, але буде його носієм до кінця свого життя.
Вірус EBV є збудником одного з видів раку системи кровообігу — лімфоми Беркітта. На щастя, зв’язку між захворюванням на мононуклеоз та підвищеним ризиком лімфоми немає.
Обстежуйтесь та лікуйтесь — Захворювання легень
Ми розвиваємо наш сервіс шляхом показу реклами.
Блокуючи рекламу, ви заважаєте нам створювати цінний контент
Вимкніть AdBlock та оновіть сторінку.
Мононуклеоз — симптоми
- застуда (погане самопочуття, біль у спині, нежить)
- або легкий тонзиліт (підвищена температура, біль у горлі)
Але мононуклеоз може мати і набагато важчий перебіг, змушуючи запідозрити ангіну (симптоми якої включають сильний біль у горлі, сильно збільшені мигдалини з нальотом і високу температуру).
Однак мононуклеоз не завжди такий підступний. Найчастіше через кілька днів після таких незрозумілих симптомів з’являються ці найхарактерніші для мононуклеозу симптоми
- висока температура, що досягає 40°C, яка тримається досить довго, зазвичай близько двох тижнів
- сильно збільшені лімфовузли на шиї, під пахвами, під щелепою і в паху — вони можуть бути розміром з волоський горіх, тверді і болючі при дотику
- сильний біль у горлі та збільшені мигдалики з сіруватим нальотом — цей наліт є причиною неприємного, слабкого запаху з рота
- у половини хворих на мононуклеоз також спостерігається біль у животі, спричинений збільшенням селезінки — залози у лівій частині верхньої частини живота
- іноді з’являється характерний набряк на повіках, надбрівних дугах і переніссі
- нежить також є симптомом мононуклеозу
- коли вірус потрапляє в печінку, у хворих на мононуклеоз з’являються симптоми жовтяниці
Мононуклеоз — висип
Висип також може з’явитися під час мононуклеозу — це може статися, якщо лікар вирішив, що причиною поганого самопочуття є бактеріальна інфекція горла, і призначив антибіотик: ампіцилін або похідне ампіциліну.
Мононуклеоз — діагностика
Так багато заплутаних симптомів ускладнюють постановку точного діагнозу. Якщо є якісь сумніви, їх можна розвіяти за допомогою аналізу крові, адже вірус EBV також атакує білі кров’яні тільця (точніше, лімфоцити В) і змінює їх у характерний спосіб.
Найпростішими тестами є так звані слайд-тести. Їх можна зробити амбулаторно (ви змішуєте краплю крові зі спеціальним реагентом і чекаєте три хвилини на результат). Тести є досить точними, хоча можуть давати оманливі результати — позитивні за відсутності хвороби або негативні, якщо вона є.
Якщо пацієнт серйозно хворий і лікар підозрює мононуклеоз, діагноз може бути підтверджений шляхом проведення серологічного дослідження, незважаючи на негативний результат слайд-тесту. Це дорогий, але точний тест — він виявляє антитіла, спрямовані проти специфічних частинок вірусу EBV (тобто його антигенів).
Мононуклеоз — лікування
Специфічних ліків проти мононуклеозу не існує. Є кілька противірусних препаратів, але вони не впливають на вірус EBV. Тому організм повинен сам боротися з хворобою, якій, втім, не тільки можна, але й потрібно допомогти.
Основою лікування є дуже ощадливий спосіб життя. Поки температура не спаде, найкраще просто лежати в ліжку і відпочивати.
Температуру можна збити, приймаючи ліки з парацетамолом або ібупрофеном. Вони також допоможуть при головних і м’язових болях, які супроводжують хворобу.
Також необхідно багато пити, щоб запобігти зневодненню.
Дієта повинна бути легкозасвоюваною, щадною для печінки і м’якою для хворого горла. Наприклад, пюреподібні супи можуть становити основу раціону, особливо на ранніх стадіях хвороби.
Полоскання горла може допомогти полегшити біль у горлі; це можна зробити за допомогою настою ромашки або ополіскувачів, які можна придбати в аптеці. Якщо біль сильний, його полегшать, наприклад, спреї, смоктання кубиків льоду або таблетки для горла.
Важливо також забезпечити хороше зволоження повітря в кімнаті пацієнта. Для зменшення набряку слизової оболонки носа у воду в зволожувачі можна додавати ефірні олії (наприклад, евкаліпта, сосни). Це полегшить дихання і водночас запобіжить сухості слизових оболонок горла.
Мононуклеоз — ускладнення
Ускладнення мононуклеозу рідкісні, але серйозні
Ускладнення мононуклеозу включають
- розрив селезінки, що супроводжується сильним болем у верхній лівій частині живота і симптомами, характерними для шоку: слабкість, непритомність, блідість, прискорений пульс, пітливість. Така ситуація вимагає негайного втручання хірурга і видалення розірваного органу.
- порушення прохідності дихальних шляхів
- запалення серцевого м’яза і тканин, що оточують серце
- ураження кісткового мозку або центральної нервової системи (головного та спинного мозку)
- якщо вірус вражає печінку, зазвичай розвивається жовтяниця, яка також потребує стаціонарного лікування.
Мононуклеоз — одужання
Мононуклеоз дуже виснажує організм. Тривала лихоманка, збільшення і біль лімфатичних вузлів і, нарешті, присутність вірусу в крові протягом декількох тижнів є серйозним випробуванням для нього. Ось чому слабкість і швидка втомлюваність можуть продовжувати турбувати організм ще кілька тижнів після того, як хвороба відступить.
Тому необхідно більше спати і відпочивати, щоб повністю відновитися. Дуже важливо уникати великих фізичних навантажень і не допускати травм живота. Селезінка, збільшена під час хвороби, виступає з-під захисних ребер і, оскільки вона дуже крихка, може легко розірватися.
Крім того, після того, як всі симптоми хвороби зникли, все одно варто здати аналіз крові (загальний аналіз крові), щоб переконатися, що немає анемії і що зовнішній вигляд і кількість всіх клітин крові повернулися до норми.
Як запобігти мононуклеозу?
Уникайте (і особливо навчіть цього свою дитину) пити з чужої склянки або користуватися спільними столовими приборами. Чому? Тому що вже за кілька днів до появи симптомів мононуклеозу вірус EBV у великій кількості присутній у слині і може інфікувати.
Але часто навіть через 6 місяців після того, як симптоми хвороби зникли, вірус все ще присутній в слині і все ще небезпечний. У деяких людей його виділення зі слиною навіть зберігається роками. Єдиним захистом від нього є дотримання гігієни.
