Злоякісний нейролептичний синдром — небезпечне ускладнення, яке може виникнути під час лікування антипсихотичними препаратами. Він проявляється, серед іншого, лихоманкою, м’язовою ригідністю та порушенням свідомості. Якщо вчасно не діагностувати МНД, вона може призвести до смерті пацієнта. Що ще варто знати про нейролептичний злоякісний синдром?
Зміст статті
- Злоякісний нейролептичний синдром: симптоми
- Злоякісний нейролептичний синдром: які препарати можуть його викликати?
- Злоякісний нейролептичний синдром: діагностика та прогноз
- Злоякісний нейролептичний синдром: лікування
- Злоякісний нейролептичний синдром: ускладнення
Нейролептичний злоякісний синдром (НЗС) — найсерйозніше ускладнення, яке може виникнути внаслідок застосування антипсихотиків, тобто препаратів, що використовуються для лікування психічних розладів, таких як шизофренія, а також інших психозів з маренням, галюцинаціями, порушеннями активності, свідомості та емоційності. Зазвичай, ХНС виникає на початку терапії, але іноді також в результаті занадто різкої відміни препарату, а потім його повторного введення. Хоча це рідкісне (зачіпає щонайбільше 0,02-3% пацієнтів), але дуже серйозне і потенційно смертельне (5-20% пацієнтів) ускладнення лікування нейролептиками, яке виникає через блокування дофамінергічної передачі в нігростріальній системі — хоча механізм, за яким розвивається злоякісний нейролептичний синдром, ще не до кінця вивчений.
Злоякісний нейролептичний синдром: симптоми
Симптоми МЕ можна розділити на три групи:
- Порушення з боку вегетативної системи: гіпертермія (температура тіла вище 38 градусів за Цельсієм), зміни артеріального тиску, серцеві аритмії, тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень до 30/хв), порушення дихання, задишка, дизурія, блідість, слинотеча, пітливість, зміни шкіри, нездатність утримувати сечу і кал.
- Рухові порушення — від збудження до сповільнення, акінезії, наростаючої каталепсії, аномального м’язового тонусу, скутості, щелепних кісток, мимовільних рухів, хореї, тремтіння, судом, вимушеного положення очей.
- Порушення свідомості варіюють від затьмарення, через марення, мутизм, до ступору і коми.
При обстеженні, однак, спостерігається підвищення рівня креатинінфосфокінази (КФК понад 1000 МО/мл) та амінотрансфераз, лейкоцитоз (15000/мм3) і міоглобінурія.
Злоякісний нейролептичний синдром: які препарати можуть його викликати?
Злоякісний нейролептичний синдром можуть викликати
- типові нейролептики, наприклад, галоперидол (декальдол, галоперидол), флуфеназин (міреніл), хлорпромазин (фенактил) — найчастіше викликають МЕ,
- атипові нейролептики, наприклад, клозапін (Clozapol, Leponex), рисперидон (Rispolept), оланзапін (Zyprexa) і кветіапін (Seroquel) — рідше викликають МП,
- протисудомні препарати, наприклад, прохлорперазин (Chloropernazinum), метоклопрамід,
- протисудомні препарати, наприклад, карбамазепін (Амізепін, Нейротоп ретард, Тегретол, Тегретол CR, Тимоніл),
- антидепресанти, наприклад, арипіпразол (Abilify), флуоксетин (Bioxetin, Fluoxetin, Prozac, Seronil), венлафаксин (Efectin, Efectin ER),
- комбіноване застосування кветіапіну та флувоксаміну (Феварин),
- наркотики, наприклад, амфетамін, кокаїн.
Злоякісний нейролептичний синдром також може бути спровокований
- різка відміна препарату,
- занадто швидке збільшення дози препарату,
- внутрішньом’язова форма препарату,
- комбіноване лікування, наприклад, нейролептик разом із солями літію або карбамазепіном.
До розвитку АС більш схильні молоді люди у віці 20-40 років (але також описані випадки розвитку АС у немовлят, дітей та людей похилого віку), кахектики та чоловіки (вони вдвічі частіше страждають від цього захворювання, ніж жінки).
Злоякісний нейролептичний синдром: діагностика та прогноз
Для постановки правильного діагнозу при БАС його необхідно диференціювати від:
- захворювань з високою температурою,
- злоякісної гіпертермії,
- летальним кататонічним синдромом (фатальною кататонією),
- тепловим ударом,
- тиреоїдний шторм,
- серотоніновий синдром,
- системна інфекція,
- феохромоцитома,
- правець,
- епілептичні напади,
- гостра порфірія,
- абстинентний синдром.
Смерть пацієнта зазвичай настає внаслідок пізньої діагностики СН через серцево-судинні, респіраторні та ниркові ускладнення. Симптоми синдрому прогресують дуже швидко, тому важливо поставити діагноз і почати лікування якомога швидше — поліпшення зазвичай настає протягом двох тижнів. Довше і складніше лікувати пацієнтів, які раніше приймали нейролептики пролонгованої дії, а також з ушкодженнями головного мозку. Більшість пацієнтів повністю одужують без будь-яких залишкових неврологічних симптомів.
Злоякісний нейролептичний синдром: лікування
Одразу після встановлення діагнозу слід відмінити препарат, який спровокував СН, і розпочати симптоматичне лікування та догляд за пацієнтом для запобігання можливим ускладненням. Лікування повинно проходити у психіатричному відділенні або, у більш тяжких випадках, у відділенні інтенсивної терапії. Симптоматичне лікування складається з жарознижувальних та електролітно-балансуючих препаратів, а також адекватної гідратації. Поширеним методом лікування є включення агоністів дофаміну та препаратів для зменшення м’язової напруги.
Після досягнення компенсації можна відновити прийом нейролептиків, але слід враховувати можливість рецидиву СН (що трапляється досить часто — 30 %). Тому на цьому етапі перевага надається атиповим нейролептикам, таким як клозапін (найбезпечніший), кветіапін та арипіпразол, тоді як класичні та пролонговані нейролептики не показані. Дозу препарату слід збільшувати поступово, спостерігаючи за пацієнтом і контролюючи результати його аналізів (КФК, трансамінази, сечовина, креатинін). Рекомендується двотижневий період без лікування нейролептиком і, одночасно, психоосвіта пацієнта та його родини. Іноді пропонується електросудомна терапія, але її застосовують лише у пацієнтів, які не реагують на інші форми лікування, через ризик ускладнень, що виникають як від самої електросудомної терапії, так і від супутніх процедур. За деякими даними, смертність після електросудомної терапії нижча, ніж у пацієнтів, які лікуються іншими методами.
Злоякісний нейролептичний синдром: ускладнення
Ускладнення після злоякісного нейролептичного синдрому є частими і небезпечними, потенційно летальними. Щоб їх уникнути, необхідно якомога швидше поставити правильний діагноз і розпочати лікування. Серед найсерйозніших ускладнень після ЗНН
- гостра ниркова недостатність,
- кардіоміопатія
- інфаркт міокарда
- дихальна недостатність
- печінкова недостатність,
- сепсис,
- тромбоз глибоких вен.
