Компресійні переломи найчастіше є наслідком травми і зазвичай вражають нижній грудний відділ хребта (Th10-Th12) та початковий поперековий відділ хребта (L1-L2). Які ще можуть бути причини компресійних переломів? Які симптоми такого перелому хребців і який курс лікування?
Зміст статті
- Компресійні переломи: симптоми
- Компресійні переломи: причини
- Компресійні переломи: діагностика
- Компресійні переломи: лікування
Компресійний перелом хребта — це відносно поширений і характерний тип перелому, при якому руйнується хребець.
Його часто визначають як зменшення висоти тіла хребця на 15-20%. Залежно від причини, симптоматика та лікування можуть відрізнятися.
Компресійні переломи: симптоми
Основним симптомом, який виникає при травматичному компресійному переломі, є раптовий, сильний біль. Зазвичай він посилюється під час стояння та ходьби, і полегшується, коли пацієнт приймає положення лежачи на спині.
Іноді уламки роздробленого хребця можуть переміщатися в хребетний канал або міжхребцеві отвори, викликаючи додаткові неврологічні розлади, такі як парези або порушення чутливості.
При остеопорозі переломи компресійного типу можуть статися набагато легше. Енергія травми не обов’язково повинна бути високою — вона може виникнути, наприклад, при нахилі або піднятті трохи важчого предмета.
Остеопоротичний компресійний перелом тіла хребця може також відбуватися повільніше і поступово. У цьому випадку біль може бути менш вираженим, хронічним або взагалі відсутнім.
Характерними, а іноді і єдиними симптомами можуть бути зменшення зросту та деформаційна зміна постави (поглиблення грудного кіфозу, викривлення) — як наслідок зменшення висоти тіла хребця.
- Оцінка ризику переломів при остеопорозі (калькулятор FRAX®)
Читайте також:
Компресійні переломи: причини
Компресійні переломи хребців виникають переважно внаслідок травми. Перелом зазвичай відбувається під час падіння в положенні сидячи на сідниці (наприклад, зі стільця) або на прямі ноги.
При такій механіці травми хребці піддаються високій силі стискання, що діє вздовж довгої осі хребта. Коли міцність кісток перевищується, тіла хребців можуть руйнуватися і зменшувати свою висоту.
Компресійні переломи найчастіше трапляються у поперековому та нижньому грудному відділах хребта.
Ризик цього типу переломів значно вищий у людей з остеопорозом — захворюванням, при якому мінеральна щільність кісткової тканини поступово знижується, що призводить до підвищеної схильності до переломів.
Остеопороз зазвичай розвивається у жінок в постменопаузі і, рідше, у чоловіків похилого віку. Факторами ризику остеопорозу є
- старший вік
- жіноча стать
- біла раса
- низький індекс маси тіла (
- куріння
- генетична схильність
- дефіцит статевих гормонів — наприклад, рання менопауза, передчасна оваріальна недостатність, пізнє статеве дозрівання
- дефіцит кальцію та вітаміну D3
- певні ліки: тривале застосування глюкокортикостероїдів, високих доз гормонів щитовидної залози, гепарину, протиепілептичних препаратів.
Крім того, на появу остеопорозу впливають такі захворювання, як
Компресійні переломи тіл хребців також можуть виникати через патологічне ослаблення кісткової тканини, викликане метастазами раку в хребет.
Компресійні переломи: діагностика
Для постановки діагнозу, окрім клінічного огляду та анамнезу, який також враховує фактори ризику, може бути достатньо стандартної рентгенограми хребта.
Рентгенологічно хребці, які зазнали компресійного перелому, набувають характерної «клиноподібної» форми. Це пов’язано з тим, що стиснуті тіла хребців зазвичай руйнуються в передній частині.
Компресійні переломи: лікування
На вибір методу лікування впливає кілька факторів, серед яких вік пацієнта, характер перелому, наявність неврологічних розладів і наявність остеопорозу.
- спокій
- зняття тиску та стабілізацію хребта — в тому числі за допомогою ортопедичних корсетів — корсетів Джеветта
- знеболююче лікування
- реабілітація
- фармакологічне лікування остеопорозу
Хірургічні методи лікування включають в себе
- класичні методи стабілізації за допомогою, наприклад, гвинтів
І ті, що застосовуються в першу чергу при остеопоротичних переломах:
- вертебропластика
- кіфопластика
Ці два види лікування належать до компетенції нейрохірургів та ортопедів. Вони характеризуються низькою інвазивністю. Вони полягають у введенні кісткового цементу в зламаний стрижень за допомогою спеціальних троакарів.
Ці процедури проводяться під рентгенівським контролем і вимагають лише невеликого проколу шкіри.
Пацієнти швидко повертаються до фізичної активності і в переважній більшості випадків відчувають зменшення інтенсивності болю.
Основними цілями операції є стабілізація, полегшення болю та відновлення висоти хребта (у випадку кіфопластики).
Вертебропластику зазвичай проводять під місцевою анестезією (це усуває ризик загального наркозу для людей похилого віку та осіб з іншими захворюваннями), але вона забезпечує лише стабілізацію.
Кіфопластика додатково використовує елемент «розширення» зруйнованого хребця за допомогою балона для відновлення його висоти. Однак це вимагає застосування загального наркозу.
