Сечогінні трави — ефективний і безпечний спосіб лікування набряків та інших недуг

Сечогінні трави стимулюють виділення сечі, очищають організм від токсинів, мають протинабрякову дію, а також допомагають лікувати захворювання сечовивідних шляхів. Які трави мають доведений сечогінний ефект? Кому, коли і як можна вживати сечогінні трави? Чи безпечні вони для дітей та вагітних? Які існують протипоказання та побічні ефекти?

Зміст статті

1. Сечогінні трави: від чого вони допомагають
2. Сечогінні трави: чи безпечні вони?
3. Сечогінні трави: кращі сечогінні трави
4. Сечогінні трави для вагітних та дітей

Про лікарські трави

Ми розвиваємо наш сервіс шляхом показу реклами.

Блокуючи рекламу, ви заважаєте нам створювати цінний контент.

Вимкніть AdBlock та оновіть сторінку.

Сечогінні трави збільшують виділення сечі, що сприятливо впливає на полегшення багатьох недуг. Прийнято вважати, що сечогінні трави очищають нирки і сечовивідні шляхи — це правда, але сечогінні трави також неоціненні як для профілактики, так і для лікування багатьох інших захворювань. Більшість сечогінних трав мають й інші властивості — вони мають антибактеріальну та протинабрякову дію, підтримують імунітет, а також виводять токсини разом із сечею, не вимиваючи електроліти з організму. Його рекомендують не тільки фітотерапевти, але навіть лікарі, часто призначаючи його як доповнення до основної терапії.

Однак варто пам’ятати, що, незважаючи на свої цінні властивості, при серйозних захворюваннях сечогінні трави можуть виявитися занадто слабкими і, використовувані як єдиний засіб, можуть призвести до загострення хвороби.

Сечогінні трави: від чого вони допомагають

• захворюваннях нирок (як допоміжний засіб),
• як допоміжний засіб при циститі, каменях у нирках, запаленнях сечовивідних шляхів.
• лікування набряків різного походження,
• під час схуднення — одні з них прискорюють обмін речовин, інші очищають організм від токсинів,
• у випадках затримки води в організмі внаслідок гормональних порушень,
• гіпертонії.

Сечогінні трави: чи безпечні вони?

Властивості сечогінних трав були відомі протягом століть. Відомо, що багато з них набагато безпечніші за синтетичні рецептурні діуретики, оскільки діють набагато м’якше, ніж вони. Тим не менш, варто пам’ятати, що сечогінні трави — як і всі інші трави — слід використовувати вміло, особливо якщо разом з ними приймаються ліки.

Це пов’язано з тим, що вони можуть взаємодіяти з ними, перешкоджати їхній дії і, як наслідок, затримувати одужання або викликати неприємні побічні ефекти. Передозування діуретиків може бути небезпечним для здоров’я, оскільки може призвести до зневоднення організму та зменшення об’єму крові. Тому при їх застосуванні важливо дотримуватися інструкцій на етикетці або упаковці, або ж прислухатися до порад лікаря.

Сечогінні трави: кращі сечогінні трави

Список сечогінних трав включає десятки найменувань, не всі з яких однаково ефективні та безпечні. Серед найкращих сечогінних трав є

• Листя берези. Вони багаті на флавоноїди, вітамін С, органічні кислоти, сапоніни, тритерпенові сполуки, серед іншого. Застосовують у вигляді настою і відвару, які мають сечогінну дію, дезінфікують сечовивідні шляхи, як допоміжний засіб при нирковій недостатності, сечокам’яній хворобі і зниженому виведенні сечової кислоти. Для приготування настою з листя берези столову ложку листя заливають склянкою води і варять чверть години під кришкою. Березовий сік також використовується як сечогінний засіб, який також сприяє виведенню піску з нирок.
• Листя і коріння кропиви. Кропива має багато цінних властивостей, однією з яких є сечогінна дія. Листя кропиви містить багато вітамінів і мінералів, флавоноїди, органічні кислоти, а коріння — ліпідні сполуки, лецитин, кремній та інші. Листя кропиви можна заварювати як чай або додавати в салати.
• Хвощ польовий . Зазвичай асоціюється зі зміцненням волосся та покращенням стану шкіри, але мало хто знає, що польовий хвощ має сечогінну дію. Він багатий на флавоноїди, мінерали, сапоніни, органічні кислоти, вітамін С і дубильні речовини. Його можна пити у вигляді настою або відвару.
• Трава золототисячника. Містить флавоноїди, сапоніни, дитерпенові сполуки, полісахариди, мінеральні солі. Має не тільки сечогінну, але й антисептичну дію, підвищує імунітет. Фенхель використовують для лікування захворювань сечовидільної системи — запалення ниркових мисок, сечоводів і затримки сечі. Його можна пити у вигляді настою, відвару або приготувати настоянку з золотого кореня.
• Плоди ялівцю. Містить леткі олії, флавоноїди, дубильні речовини, смоли, органічні кислоти, мінеральні сполуки. Екстракт плодів ялівцю застосовують, зокрема, при запаленні сечовивідних шляхів. Його можна пити як настій або готувати у вигляді настоянки для протидії інфекціям сечовивідних шляхів.
• Кульбаба (або народна кульбаба). Як корінь кульбаби, так і її листя — багаті на флавоноїди, мінерали, вітамін С, сесквітерпенові сполуки — мають сечогінну дію. І настій квіток кульбаби, і відвар кореня кульбаби, і навіть вино з кореня кульбаби мають сечогінну дію. Листя кульбаби також можна додавати в салати.
• Бузина. Квіти бузини багаті на цілу низку речовин з лікувальною дією, серед яких значна кількість флавоноїдів, фенольних кислот, органічних кислот, мінеральних солей. Плоди бузини містять глікозиди, цукри, вітамін С, вітаміни групи В, мінеральні солі. І квіти, і плоди бузини мають сечогінну дію. З обох можна приготувати відвар або настій, а з плодів — сік бузини, який, окрім сечогінних властивостей, діє як ефективний засіб від застуди та зміцнює організм.
• Петрушка. Її коріння і плоди містять ефірні олії, флавоноїди, фітостерини і мінеральні солі. Як коріння і плоди, так і препарати з них мають сечогінну дію, дезінфікують сечовивідні шляхи і протидіють утворенню каменів у нирках.
• Любисток. Корінь любистку містить ефірну олію, органічні кислоти, смоли, мінеральні солі. Це популярний інгредієнт сумішей для лікування розладів сечового міхура та хронічних запалень сечовивідних шляхів. Його також можна пити у вигляді настою або відвару.

Сечогінні трави, доступні в аптеках, трав’яних магазинах або магазинах здорового харчування, продаються у вигляді пакетиків, капсул або навіть готових соків чи відварів.

Знаючи, як вони виглядають і де ростуть, ви також можете збирати їх самостійно або навіть вирощувати на своєму підвіконні чи в домашньому саду.

У цьому випадку, однак, важливо пам’ятати, що певні види трав потрібно збирати певним чином і в певний час — інакше вони можуть втратити свої цінні властивості.

Сечогінні трави для вагітних та дітей

Чи можна вагітним вживати сечогінні трави? І чи можна їх також давати пити дітям? Всупереч думці, ці питання не є безпідставними: інфекції сечовивідних шляхів і набряки — поширені проблеми вагітних жінок, тоді як діти часто страждають від циститу і запалення сечовивідних шляхів. Однак не всі сечогінні трави підходять для вагітних і дітей. В даний час найбільш безпечними вважаються листя берези і кропива (остання також вважається безпечною для жінок, які годують груддю), але варто мати на увазі, що рекомендації в цій області час від часу змінюються, в тому числі, завдяки новим відкриттям в області фітотерапії. З цієї причини бажано проконсультуватися з лікарем, який веде вагітність, або — у випадку з дітьми — з педіатром щодо актуальних рекомендацій.

Овочі та фрукти з сечогінним ефектом

Сечогінними властивостями володіють не тільки трави, але і овочі та фрукти, які — як і трави — стимулюють вироблення сечі, підтримують нирки, очищають сечовивідні шляхи і, до речі, не вимивають електроліти з організму.

Тут також слід пам’ятати, що їх можна використовувати лише як допоміжний засіб при лікуванні скарг на сечовипускання — вони не можуть замінити повноцінну терапію.

Серед найцінніших сечогінних фруктів — багаті на воду кавуни, а також аґрус, червона чорниця, груші, полуниця, суниця і журавлина.

З іншого боку, до овочів з сечогінним ефектом відносяться баклажани, хрін (часто рекомендується при каменях у нирках), селера, помідори, кріп, огірки, морква, салат, цибуля і спаржа.