Перелом щелепи — симптоми, лікування, профілактика
Перелом щелепи зазвичай є наслідком травми, отриманої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, бійки або занять спортом. Як лікується перелом щелепи і скільки часу це займає? Як можна запобігти травмі?

- Перелом щелепи — симптоми
- Перелом щелепи — лікування
- Перелом щелепи — лікування простих переломів
- Перелом щелепи — як виглядає операція
- Перелом щелепи — профілактика
Перелом щелепи — симптоми
Перелом щелепи може супроводжуватися широким спектром симптомів і відчуттів, таких як
- спонтанний біль,
- біль при відкриванні рота та при накушуванні
- набряк,
- асиметрія обличчя
- рухливість зубів,
- гостре порушення прикусу у вигляді відкритого прикусу, перехресного прикусу,
- обмежена рухливість щелепи,
- кровотеча з вуха,
- утруднене дихання.
Ці та багато інших симптомів можуть бути ознакою того, що стався перелом щелепної кістки. Для діагностики перелому необхідна візуальна діагностика у вигляді рентгенівського або комп’ютерної томографії. Метод лікування визначить лікар залежно від типу перелому, перебігу перелому, загального стану пацієнта та стану зубних рядів.
Перелом щелепи — лікування
Академічна щелепно-лицьова хірургія поділяє методи лікування травми на
- консервативні/ортопедичні,
- консервативно-хірургічні,
- хірургічний.
Консервативно-ортопедичні методи включають використання лігатурних зв’язок (так званих дротяних конструкцій), шин і витягування. До консервативно-хірургічних методів відносяться циркулярні шви, катетери та підйомники Адамса. З хірургічних методів лікування переломів щелепи стандартом є накістковий остеосинтез міні-пластинами. У деяких ситуаціях лікування переломів верхньої щелепи може також вимагати проведення таких процедур, як видалення зубів з щілини перелому, звільнення тканин, що застрягли між відламками, очищення рани від сторонніх тіл, профілактика правця та ін.
Перелом щелепи — лікування простих переломів
У випадках простих, поодиноких переломів щелепи без показань до хірургічного втручання та пошкоджень мищелкового відростка, пацієнти зазвичай лікуються консервативно. У разі свіжих травм лікар під місцевою анестезією вправляє переломи в правильному співвідношенні. Якщо з моменту перелому минуло кілька днів, в справу втручаються старі переломи. У цій ситуації щілина перелому вже заповнена сполучною тканиною, а скорочені м’язи зміщують перелом. Щоб досягти репозиції, лікар використовує еластичні підйомники, щоб поступово досягти правильного співвідношення. При переломах мищелкового відростка зі зміщенням до набору екстрактора також додається блок для підняття прикусу на стороні перелому, щоб зафіксувати його. У беззубих пацієнтів перелом лікується за допомогою зубної шини, прикріпленої лігатурами до зубів, до яких прикріплені гнучкі екстрактори. Для беззубих пацієнтів використовують модифіковані зубні протези пацієнта або шини Гунінг-Порта, виготовлені за відбитками. Тривалість консервативного лікування переломів коливається в межах 6-8 тижнів. Деталі лікування конкретних випадків і застосовувані методики залежать від специфіки травми і загального стану пацієнта.
Перелом щелепи — як виглядає операція
Перелом верхньої щелепи за допомогою остеосинтезу міні-пластинами зазвичай проводиться під загальним наркозом. Під час операції хірург репозиціонує шину, встановлює правильне співвідношення зубних дуг і з’єднує кісткові відламки за допомогою збірних або, в складних випадках, індивідуальних титанових абатментів. Абатментами можуть бути титанові сітки, прямі або X-, L-, T-, Y-подібні пластини з отворами для гвинтової фіксації. З’єднані таким чином кісткові фрагменти залишають для зрощення, а рану м’яких тканин зашивають на 10-14 днів. У клінічній практиці в деяких випадках після загоєння кістки потрібна повторна операція для видалення непотрібних титанових елементів.
Остеосинтез перевершує інші методи лікування переломів завдяки негайному ефекту фіксації перелому, менш напруженому післяопераційному періоду, швидшій реабілітації та більш ранньому поверненню пацієнта до повноцінної життєдіяльності. Недоліком є потенційна необхідність повторної операції для видалення анастомозу. Остеосинтез не рекомендується пацієнтам із загальними захворюваннями, які становлять ризик для пацієнта під загальною анестезією.
Перелом щелепи — профілактика
Хоча методи лікування переломів щелепи дуже досконалі, найкраще запобігти травмам. Тривалий період відновлення, порушення прийому їжі, мовлення, погіршення естетики обличчя, ризик утворення рубців і порушення гігієни — все це говорить на користь використання здорового глузду в повсякденному житті. Шоломи, захисні щитки, ремені безпеки, уникнення конфліктних ситуацій, небезпек, пильність і обережність на дорозі можуть значно знизити ризик травм і потребу в складному лікуванні.
L. Kryst, Щелепно-лицьова хірургія, PZWL, Варшава 2015.



